- урихтований
- (врихто́ваний), -а, -е, діал.Дієприкм. пас. мин. ч. до урихтувати. || урихто́вано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
урихтований — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови
врихтований — врихто/вувати, врихто/вуватися, врихтува/ти, врихтува/тися див. урихтований, урихтовувати і т. д … Український тлумачний словник